Як відмова від відміток впливає на успішність студентів
Дослідження показало, що у традиційних бальних систем в університеті є альтернативи. Але їх потрібно ретельно опрацьовувати.
Нещодавнім школярам, які вступили до вишу, доводиться соціалізуватися в новому колективі та адаптуватися до нового академічного середовища – і далеко не всім це легко дається. Один зі стресових чинників – необхідність отримувати хороші бали під час сесій, адже від них може залежати стипендія, можливість вступити на цікаве стажування або продовжити навчання в безкоштовній магістратурі.
За останні роки з’явилися дослідження, які довели, що страх перед оцінками справді підвищує у студентів рівень стресу і тривожності. Крім того, думки про оцінки знижують внутрішню мотивацію, зміщують фокус із самого процесу навчання на перегони за результатами, створюють між студентами нездорову конкуренцію, а також заохочують поверхневе запам’ятовування фактів, а не глибоке занурення в матеріал.
У звичних бальних систем є безвідміточні альтернативи, найбільш вивчені серед яких – залікова система (коли просто ставлять залік або незалік) і формативний зворотний зв’язок без балів. Уже є дані, що відмова від відміток знижує стрес і підвищує відчуття благополуччя студентів, сприятливо впливає на навчальну мотивацію. Але як безвідміточні підходи впливають на академічну успішність? Досі дослідження цього питання показували суперечливі результати.
Щоб прояснити цей вплив, співробітники Копенгагенської школи бізнесу (Данія) провели дослідження серед студентів свого університету. Розповідаємо, як воно проходило і до яких результатів призвело. Спойлер: те, що відмова від бальної системи позбавляє студентів стресу, не підтвердилося, але все одно в такого варіанту знайшлися вагомі переваги.
У якому контексті проходило дослідження
У Данії шанси вступити до університету багато в чому залежать від середнього бала в шкільному атестаті абітурієнта. Тобто ще під час навчання в школі майбутні абітурієнти відчувають сильний академічний тиск, прагнучи отримувати високі оцінки. І цей тиск не зменшується після вступу до вишу.
Щоб знизити стрес для першокурсників і створити для них комфортніше середовище, члени студентської ради Копенгагенської школи бізнесу запропонували відмовитися від оцінок у перший рік навчання на програмі бакалаврату “Бізнес і психологія”. Керівники програми пішли назустріч і 2018 року запровадили безвідміточну систему, що ґрунтується на заліках і безбальному зворотному зв’язку від викладачів і однокурсників. Викладачі пройшли навчання з конструктивного фідбеку, а також за допомогою методистів адаптували свої курси до нової системи. Плановані навчальні результати залишилися незмінними.
Зворотний зв’язок викладачі давали студентам у двох формах:
- За завданнями, виконаними протягом курсу, першокурсники отримували формативний зворотний зв’язок, щоб відстежувати індивідуальний прогрес – що вийшло добре, а над чим іще потрібно попрацювати.
- Також викладачі застосовували сумативний зворотний зв’язок – наскільки успіхи студента відповідають заданим результатам навчання.
Дослідження співробітників Копенгагенської школи бізнесу якраз було покликане перевірити, чи не зіпсують ці нововведення навчальні результати студентів у довгостроковій перспективі.
Які дані зібрали дослідники
Для свого аналізу вчені обрали два потоки студентів, які вступили на програму “Бізнес і психологія” у 2018-му і 2019-му, тобто вже після відмови від звичної бальної системи для першокурсників. Ці учні стали експериментальною групою. У дослідження також включили дані контрольної групи – студентів, які розпочали навчання 2017 року, ще по-старому, до запровадження нової системи.
Збір даних для кожної з груп проходив у кілька етапів:
- Наприкінці свого першого навчального року учасники пройшли опитування щодо самопочуття (вимірювали рівень стресу, відчуття самотності та соціальну інтеграцію), щодо мотивації до навчання та навчальних стратегій (дослідників цікавило, чи використовують студенти поверхневі стратегії, як-от механічне заучування, чи глибокі, тобто намагаються осмислити матеріал).
- Після третього семестру студенти з експериментальної групи (тобто ті, що вступили 2018-го та 2019-го) вперше за все навчання у виші складали іспити на бали. Дослідники ці оцінки зафіксували.
- Так само автори дослідження зібрали дані про оцінки за підсумками четвертого семестру.
- По закінченні навчання (після шостого семестру) дослідники взяли інформацію про бали, отримані студентами за захист дипломних робіт.
Таким чином, академічну успішність оцінювали за трьома показниками – середніми балами після третього і четвертого семестрів, а також за підсумками захисту диплома.
Як відмова від оцінок вплинула на студентів
Аналіз зібраних даних показав, що між студентами з контрольної та експериментальної груп немає значущих відмінностей у відчутті благополуччя. За словами дослідників, це суперечить результатам інших наукових робіт, що демонструють зниження стресу при відмові від оцінок. Як припускають автори, першокурсники, які звикли до бальної системи ще в школі, можуть відчувати стрес від самого факту, що позначки їм більше не ставлять.
Тобто без зрозумілого орієнтира, який дає бальна система, студентам складно зрозуміти, чи добре вони справляються з навчанням. Ба більше, багато учнів ідентифікують себе саме через оцінки. Тому, вважають дослідники, впроваджуючи безбальну систему, важливо її ретельно опрацьовувати, а також підтримувати студентів під час адаптації до цих змін.
Натомість першокурсники, які не отримували оцінок, рідше застосовували поверхневі стратегії навчання і частіше застосовували глибокі, порівняно з однолітками з контрольної групи. Тобто вони скоріше схильні осмислювати нову інформацію, ніж бездумно її заучувати. Це вже само по собі плюс. Крім того, як і очікували дослідники, відмова від оцінок позитивно позначилася на навчальній мотивації – і на внутрішній, і на зовнішній.
І нарешті, автори дослідження порівняли середні бали, отримані на іспитах експериментальною та контрольною групою, і не виявили між ними значущих відмінностей. Також не знайшлося різниці між середніми балами цих груп за дипломні роботи. Виходить, що студенти, які не отримували оцінок упродовж першого курсу, загалом впоралися з подальшими етапами навчання не гірше за студентів з оцінками.
Однак відмінності проявилися з урахуванням успішності студентів у минулому: що вищим був середній бал у шкільному атестаті, то більшим був ризик, що відмова від відміток вплине на навчальні результати негативно. Дослідники вважають, що важливо детальніше вивчити, як безбальний підхід впливає на різні групи студентів. Від себе додамо, що, можливо, справа в різних типах мотивації. Ті, хто зі школи звик вчитися тільки заради хороших оцінок, мабуть, мали так звану засвоєну мотивацію (“Я вчуся, щоб пишатися собою”) і втрачали її за безбальної системи, а ось ті, хто мав внутрішню мотивацію (“Я вчуся, бо мені цікаво”) або співвіднесену зі значущою метою (“Я вчуся, щоб здобути прибуткову професію”), не залежали в ній від балів і, відповідно, не втрачали її.
Автори називають ще один важливий напрям для майбутніх досліджень – їх цікавить, як безбальне навчання впливає на розвиток універсальних компетенцій, зокрема софт-скілів. Наприклад, їхнє минуле дослідження показало, що при відмові від оцінок студенти охочіше працюють спільно – ймовірно, завдяки тому, що в такому середовищі зменшується конкуренція між ними.
Також дослідники з Копенгагенської школи бізнесу закликають звернути увагу на підготовку викладачів. Безоціночна система нерідко запроваджується в руслі інших інновацій, які передбачають студентоцентричність, інтерактивність та переважання діалогових методів навчання перед лекційними. Без відповідних курсів підвищення кваліфікації та організаційної підтримки з боку керівництва викладачам об’єктивно важко вчити по-новому.
